Мотоцикл Круїзер Lifan LF250-B

Lifan LF250-B відноситься до категорії малокубатурний чоппер у класичному виконанні. У ньому вгадуються риси легендарної японської "Відьми" Yamaha Virago. "Віраги" дожили до кінця 90-х, коли Yamaha, провівши "роботу над помилками", переорієнтувалася на сімейство Drag Star. Але оскільки цей мотоцикл створив цілий пласт мотокультури і, як і раніше, популярний інженери LIFAN вибрали його як прообраз для своєї моделі LF250-B. Однак у варіанті від Lifan, мотоцикл отримав ряд змін та удосконалень по відношенню до свого японського вихідника. Він став більш практичним та дружнішим до водія. У LF250-В не залишилося «закидонів» «ведьмінського» стилю – подвійного бензобака,  рами та бензокрану, захованого ззаду внизу, за пасажирською підніжкою. Але замок запалювання, як данина стилю, як і раніше розташований збоку нижче сідла.
 

Низ заднього крила став більш оформленим: це вже не той характерний вірагівський обрубок, який змушував прати одяг після кожної мокрої поїздки. Переднє крило також зробили глибшим, з відгином нижньої частини - може, не так гарно, але краще захищає мотор та ноги від бруду. Сидіння водія вийшло менш спартанським, з більш вираженою сходинкою, і втратило пасажирську спинку. 

Прилади перекочували на бак – не сказати, що так зручніше, але є прихильники цього стилю. (На фірмових моделях вони часто кочують туди-сюди, демонструючи оновлення модельного ряду.) Приладка тепер – з електронним стрілочним спідометром та РК-панеллю, на яку виводиться запас бензину та загальний пробіг мотоцикла. 

Змінилася і задня світлотехніка: великий краплеподібний ліхтар, поворотники витягнутої форми та підсвічування номера перемістилися до низу крила. Однозначно краще розташовані задні амортизатори - кут їхнього нахилу змінено у велику сторону (це збільшило хід колеса і додало їздового комфорту). Обидва глушники, як і раніше, праворуч, але вони стали довшими, вийшовши за вісь колеса і втративши характерний косий зріз. Тепер це просто дві незв'язані одна з одною труби, а не ціла інженерна споруда 2-1-2 з нейтралізатором, як було у «чотирисотки». 

Двигун 2V49FMM залишився карбюраторним, але потужність на 5 л. менше, ніж у карбюраторного "японця". Тим не менш, мотор дуже тяговить, передачі довгі, його вистачає і для динамічного розгону, і для максималки 105-115 км/год, оскільки маса LIFAN 250-B; менше, ніж у Virago. Заднє колесо наводиться ланцюгом, як і у японських 250-к.
Посадка - як на більшості мотоциклів цього класу: помірно низька (висота сідла близько 700 мм), підніжки винесені вперед, а регулювання керма дозволяють розміститися зручно як високому водію так і не дуже (без надмірного нахилу вперед). Людині, вихованій на класичних дорожніх мотоциклах, такої посадки звикати не доведеться. Відчувається, що інженери LIFAN дуже намагалися зробити апарат зручним у всіх відношеннях та при цьому красивим. І це їм вдалося. Цей мотоцикл не тільки має привабливу та стильну зовнішність, він порадує і зручною посадкою та м'яким ходом. А основна перевага у тому, що він підійде будь-якому водію, т.к. незважаючи на чопперну зовнішність, керується як звичайний дорожній мотоцикл.